Тема нарцисизму зараз дуже популярна і недаремно. Наше суспільство насправді доволі нарцистичне. Показувати та видаватися, що ми інші, нам набагато важливіше, чим дозволяти собі бути тим, ким ми є насправді.
Нарцисизм буває різного ступеня прояву. Але здебільшого зустрічається контент, де розказується про нарцисів, як про таких дуже складних людей. Таке теж буває, проте набагато частіше зустрічається людина із нарцистичною частиною тієї чи іншої величини.
Так, як тема популярна, люди починають ставити діагнози собі і своїм близьким, що як правило не допомагає, а навпаки ускладнює ставлення до себе чи інших. Структура особисті насправді не така проста, як ми собі уявляємо. І от інформація в соціальних мережах може бути корисною, але там і є своя пастка, особливо коли це стосується діагнозів.
Якраз психологи схильні звертати увагу на якому людина спектрі того чи іншого типу особистості, характеру, темпераменту, щоб мати більше розуміння, як можна людині допомогти. Більше того, є спеціальні методики, які допомагають визначити структуру особистості.
Нарцисизм буває здоровий і він нам потрібен. У всіх нас є нарцистичні потреби. Нам важливо розуміти, що ми здатні, достатньо хороші, з нами все добре і ми ок. Що нас приймають інші люди, що ми маємо значення.
Реалістична та надійна самооцінка, це частина здорового нарцисизму. Це коли ми себе судимо на рівні розумних стандартів і як наслідок у нас виникає відчуття самоповаги, своєї достатності, відчуття того, що ми хороші. Тобто нормальний нарцисизм він реалістичний стосовно того, що можливо і що людина відчуває себе достатньо хорошою, задоволеною від власного існування та взаємодії із іншими.
А у людини із нездоровим нарцисизмом такого не має. У неї велика потреба у грандіозності. Їй потрібне постійне підтвердження того, що вона хороша, супер класна. А коли цього немає, коли нею не захоплюватися, в чомусь не підтримати, не погодитися, висловити іншу думку, то їй здається, що її принизили і тоді викає сильний сором та почуття меншовартості.
І ось це велика проблема для такої особистості, адже ніхто не буде постійно погоджуватися із нею, захоплюватися, хвалити, якось по особливому до неї відноситися і вона буде у це ранитися.
Нарцисизм проявляється на перших етапах розвитку, коли батьки люблять нас, задовольняють наші нарцистичні потреби, бажання. Нас тішить смачна їжа, гарний одяг, коли дорослі нами захоплюються. Дуже приємно володіти гарними іграшками, гарно виглядати, вести себе так, як від нас очікують. Це дає впевненість, що нас люблять, приймають і наші нарцистичні бажання виконуються.
Якщо в ході розвитку іде неправильна адаптація через глибокі конфлікти із сприйняттям себе, у людини ось ці нарцистичні потреби залишаються на рівні дитини. Людина доросла, але її самопочуття ще залежить від гарного одягу, від гарних речей, від того чи захоплюються нею. Нарцисизм такої людини залишається інфантильним.
Через неправильну адаптацію у людини поступово розвивається нездорове грандіозне Я. Це структура пов’язана із важливістю та грандіозністю. Ось ця грандіозність, як ніби захищає людину від небезпеки, конфліктних аспектів у стосунках з іншими. Це збігається із тенденцією знецінювати, принижувати цінність, переваги інших, для того, щоб відчути себе краще.
Грандіозне Я виражається у праві на все, зацикленості на собі, на своїй правоті, особливо у фантазіях. Там і успіх на велич, надмірні амбіції, які перевищують можливості, здібності людини. Тому нарциси дуже обережно уникають всіх обставин, які б могли показати, що ось ця грандіозність надумана. Адже коли ця надумана конструкція розсипається, тоді виникає дуже сильне болюче відчуття своєї незначущості.
Ось ця грандіозність не обовязково буде виражена у самовпевненості, завищеній самоцінці. Вона може виражатися і в заниженій самооцінці, в зацикленості на своїх стражданнях: “Я така нещасна”, “Мені зараз найтяжче”, “Я з цим нічого не можу зробити”, “Мені завжди не везе”. Тобто
Почуття заздрощів – це основний руйнівний конфлікт нездорового нарцисизму. І це вираження дуже серйозної фрустрації в ранньому дитинстві. Причому заздрість може бути неусвідомленою. І людина може заперечувати свою заздрість та проектувати на інших, говорити, що всі заздрять їй.
Заздрість буває у всіх, але у нарцисів вона дуже сильна, яка просто з’їдає зсередини. Людина дуже сильно ображається на те, що в іншого є щось таке, чого вона не має, але дуже хоче. Це така заздрість-ненависть, коли потрібно зруйнувати, знецінити, засудити те, що інший має, щоб хоч якось справитися із заздрощами по відношенню до інших.
Це гірше чим звичайна ненависть. Адже у звичайній ненависті ми знищуємо щось агресивне, що на нас нападає. А ось така заздрість знищує те, що добре, що людині подобається, чого вона сама хоче.
Люди з нездоровим нарцисизмом неспроможні прив’язуватися до інших, будувати глибокі стосунки у коханні, на роботі, з близькими. Адже це для них означає визнати, що інші важливі. Вони можуть ідеалізувати інших, але і швидко знецінюють під впливом заздрощів. Тобто піднімають швидко на трон, так і швидко скидають із нього.
У таких людей є лише одна модальність того, як можуть виглядати стосунки з іншою людиною – хто вищий і нижчий, або хто керує, а хто-підкоряється. Така їх внутрішня реальність, яка не знає, що таке взаємність у людських стосунках.
Несвідома заздрість руйнує близькі стосунки, стосунки в коханні, стосунки у соціальному та робочому житті. Всі нормальні джерела через, які ми можемо задовольняти свої здорові нарцистичні потреби зникають. Людина залишається з глибинним почуттям порожнечі, яку постійно потрібно наповнювати ось цією патологічною грандіозністю.
Звісно, що є високоорганізовані нарциси, які здатні будувати стосунки. Проте ці стосунки не мають глибини та здорової зрілої взаємодії, і не тільки їх партер від цього страждає, вони також у це раняться.
Такі люди недостатньо чесні із іншими. Взагалі вони не відчувають безпеки, їм важко відчувати горе, емпатію. І як правило нормально вони себе поводять із іншими, щоб не відчувати сорому, а не через те, що вони добре відносяться до людини.
Нарцисизм коректується у тривалій терапії. В роботі з психологом, психотепапевтом людина поступово відчуває себе спокійніше, їй стає комфортніше жити, починає витримувати реальність такою, якою вона є, не втікаючи у якісь нереальні фантастичні ідеї, теорії. І як наслідок менше відчуває внутрішню порожнечу та може будувати більш здорові глибокі стосунки.
Більше про нарцисизм, а саме які є види нарцисизму можна подивитися у відео. Приємного перегляду:
