Як відпустити образу

Почуття образи знайоме кожному – воно «гризе» зсередини, змінює картину світу і заважає насолоджуватися життям. Це стан, в якому людина відчуває себе жертвою, який руйнує, забирає багато енергії. знижує імунітет та часто призводить до захворювання.

За образою ховається почуття злості (це несправедливо) й почуття суму (мені боляче). В людини виникає гнів до кривдника та жалість до себе. Іншими словами, образа – це коли «ВОНИ» роблять не так, як «Я» хочу. Корінь болю в присутніх очікуваннях, уявленнях про те, як інший повинен вести себе по відношенню до нього.

Чому людина так довго ображається?

Та тому, що хвороблива реакція на слова, поведінку іншої людини – один з аспектів гордині. І це дає людині дещо важливе, почуття власної правоти (в такий спосіб вона наказує свого кривдника почуттям провини). Багато людей вибирає страдати, бути жертвою, відчувати біль, проте бути правим, чим краще відпустити і стати щасливим.

Деякі образи носять хронічний характер, переслідують людину все життя, часто стають причиною психосоматичного захворювання. Вони можуть настільки захоплювати внутрішній простір людини, що вона стає взагалі не здатною сприймати світ з іншої позиції, крім як поділивши його на «кривдників» і «нормальних людей». І таким чином втрачає здатність бачити хороше.

Ображатися – це дитяча поведінка. А позиція дорослої людини – це потурбуватися та захистити себе, визначити де свої межі, а де чужі, рахуватися з інтересами інших людей, визнати право людини бути не згідною з Вами.

Що робити?

Щоб образа не руйнувала ваш світ, ваші плани, вашу особистість, необхідно її відпустити. Це значить поглянути на ситуацію з ролі дорослого. Подумати, чого навчила вона. Важливо, щоб ви були готові попрощатися з образою і тоді написати листи:

  • Перший лист потрібно писати кривдникові. У ньому необхідно максимально докладно висловити всі свої почуття і переживання, передати людині всю глибину і тяжкість своєї образи.
  • Другий лист написати від імені кривдника. Потрібно уявити, що він міг би відповісти на всі ті слова, які були в попередньому листі, якби не каявся у скоєному. Це буде неприємно, несправедливо і ще більше боляче.
  • Третій лист – це лист-покаяння. Написати в ньому ті слова, які хотіли б почути від кривдника: слова підтримки, розуміння, вибачення. Це найважливіший лист, в ньому має бути все, чого так не вистачає людині, якого тисне образа.
  • Четвертий лист – це лист вдячності. Написати все за що можна подякувати йому. За все хороше, що було разом, що отримали від цієї людини.

Тоді поступово біль проходить. У тілі не залишиться ґрунту для психосоматичних захворювань. Кут зору розширюється, і людина починає бачити, наскільки різноманітний світ, скільки всього прекрасного для задоволення та щастя.