Найдорожча людина у себе – це Ви! І любити в першу чергу Ви маєте себе.
Разом з цим багато людей в світі шукають любов зовні. Відбувається це від того, що їм не вистачає любові і схвалення самим себе.
Любов до себе це не про самолюбування і егоїзм. Егоїст любить себе так само мало, як і інших. Любов до себе ґрунтується на відчутті власної повноцінності і особистої значущості.
Це як процес, як дія. Це вміння дарувати і приймати. Відчувати, що зараз я не хочу дарувати свою енергію, або я не хочу приймати. Дарувати свій час, поважати чужий. І коли я себе люблю, то я не дам себе в образу, буду захищати те, що дороге мені.
Любов до себе – це основа нормальних особистих кордонів. Це розуміння коли варто припинити спілкування з тими, хто не цінує Вас, з ким взаємодія приносить біль. Говорити вголос, коли щось не подобається. Навіть близьким. І це не про сваритися. Це про повагу чужої точки зору, чужих кордонів і позиції, та якщо це не моє, я це не приймаю.
Любов – це завжди про сміливість бути собою. Це про право бути цінним та унікальним. Про прийняття себе різного, як і з сильними так і слабкими сторонами, зі злетами і падіннями, з усіма недосконалостями.
Любов до себе починається зі слів – я дозволяю собі!
Я дозволяю собі цінити і поважати себе, свій вибір, піклуватися про себе, задовольняти свої бажання, свої потреби.
Дозволяю собі бути не згідна з іншими, сказати НІ без почуття провини, коли всі чекають від мене ТАК .
Я дозволяю собі бути різною, веселою чи сумною і навіть тоді, коли іншим це не до вподоби.
Я дозволяю собі вибирати те життя, яке буде мені на Благо та бути сама для себе турботливою мамою, батьком і другом.
Дозволяю любити себе не за ЩОСЬ, а просто за те що Я Є! Я ТУТ і Я ЖИВУ!
