Травми дитинства – основа всіх негараздів?

Ми часто чуємо, що корінь всіх проблем – в дитинстві. На жаль найчастіше це так. Основний період формування особистості закладається до 5 років. Про це писав Фрейд і ще багато його послідовників.

У багатьох дорослих залишаються претензії, образи на батьків і тепер будучи дорослими звинувачують їх у своїх бідах: «Мене недолюбили», «Мене в дитинстві били», «Батьки мені нічого не дали»…

Ми можемо носитися з дитячим травмами. Все життя ображатися, звинувачувати і маємо на це право. Та, що би Вам не говорили, як би Вас не принижували в дитинстві, пам’ятайте Ви і тільки Ви вибираєте, що з цим робити.

Можна все життя звинувачувати батьків, а можна зрозуміти, відпустити і насолоджуватися життям.  У нас великий зв’язок з батьками, особливо з мамою. Вона своєю любов’ю оберігає нас, навіть дорослих і на великій відстані.

ЩО РОБИТИ?

Подякуйте батькам за те, що вони дали Вам. Якщо вони не додали того, що Вам би хотілося, це не означає, що вони Вас не любили. Людина може дати рівно стільки, скільки у неї є – не більше.

Це не означає, що їх потрібно виправдати. Ні! Просто зрозуміти, вони такі, які є і поводилися з Вами, як вміли. І напевно у них були свої травми, нелегке дитинство. Вони просто люди, як всі на землі, з людськими можливостями і недосконалостями.

У батьків ніколи немає всього, що нам потрібно!

І якщо Ви живете, то це означає, що про Вас піклувалися. Значить, комусь довший час було до Вас. Подумайте, можливо, завдяки тому, що Ви свого часу чогось не отримали від батьків, Ви стали самостійним, цілеспрямованим, і досягли певних успіхів власними зусиллями?

Прислухайтеся до своїх бажань. Почніть самі любити та балувати себе, і те що Вам не додали, Ви завжди самі зможе дати собі.