«Розчарувавшись в одній людині, не карайте іншу. Всі люди різні. Не втрачайте здатність довіряти, вірити і любити…» Мати Тереза
Довіра – основа відносин. Відчуття безпеки з тими, хто поруч. Коли зустрічаються партнери здатні довіряти і бути надійними – вони разом цінують у відносинах чесність і вірність. Здатні чути, приймати, прощати, домовлятися.
Спочатку формується довіра. Вона перед вірою. До неї. Довіра – до віри. Довіра акуратна, боязка, поступова, хибка. Часом потребує підтвердження. Віра тверда. Вона є остаточною.
Страх майбутнього – недовіра до Творця, Всесвіту. Важливо розуміти ніхто крім Творця не може контролювати майбутнє.
Довіряти собі – вірити у себе, свої можливості, бути впевненим у собі, вірити у свій успіх. Відчувати, спиратися на своє власне плече, знання, досвід. Розвиватися, пробувати, помилятися та робити висновки.
Дитина вміє довіряти. Довіру до світу, людей і відносин, вона вбирає з молоком на руках матері. А ще вона вірить. Завжди! І всім.
Довіра пов’язана з безпекою. Я можу довіряти, коли у мене є відчуття безпеки. Проте, зіткнувшись з реальністю, з жорстокістю, з безліччю перешкод, переживши багато болю, я закриваю своє серце від цього. Перестаю довіряти …
Коли обманюють, зраджують, кидають, змінюють на іншого, коли надії не виправдовують, брешуть в очі і підло поводяться, складно знову повірити, важко довіритися. Адже це означає відкрити серце, оголити рани, стати доступним. Це страшно. Тому що болі більше не хочеться.
Коли багато болю від чоловіка, важливо вчитися розлучатися з нею, а не бути жертвою в цих відносинах. Поки Ви – жертва, він – тиран. І так з усіма, не тільки з чоловіком.
Рану треба лікувати. І це займе час. Зрада – дуже боляче. Це як ніж у спину. Цілком нормально і корисно звернутися за професійною допомогою.
Біль з часом пройде і тоді стає легко жити, довіряти, вірити. І це не означає сліпо, не помічати фальш. Ні. Це означає бути з відкритими очима, щоб відчувати, бачити і розуміти, кому можна довіритися, а кому не варто.