Багато людей добре розбираються у своїй справі, могли б будувати успішну кар’єру та отримувати вищий дохід. Але часто навіть не наважуються попросити про підвищення, бо не вірять у власні сили. Хтось мріє про улюблену роботу чи власну справу, проходить курси, має ідеї — але роками не наважується почати діяти. Наче щось заважає.
А заважає синдром самозванця.
Як він проявляється?
Це коли людина не бачить своєї цінності. Їй здається, що вона недостатньо вміє, що не заслуговує на похвалу, що всі навколо — професіонали, а вона — випадково тут опинилася. І щойно хтось «зрозуміє», яка вона «насправді», усе закінчиться.
Всередині — багато страху. Страху, що хтось побачить її помилки. Що вона недостатньо знає. Що буде виглядати недосвідчено, а інші це помітять. За цим страхом часто ховається сором, почуття провини, тривога. Людина ніби постійно намагається довести, що варта чогось — і водночас боїться, що це не так.
Найбільше до синдрому самозванця схильні саме розумні, відповідальні, сумлінні люди. Вони глибше аналізують, більше переживають, прагнуть якнайкращого результату — і саме тому часто в собі.
Протилежна крайність — ефект Даннінга-Крюґера
Це коли людина, навпаки, переоцінює свої здібності. Вона мало знає, але дуже впевнена в собі. Не сумнівається, не бачить помилок, не прагне вчитися далі. Думає, що вже все знає. Це теж крайність, яка не допомагає рости. Адже світ швидко змінюється, і нам важливо тримати руку на пульсі. Це не тільки корисно, а й відкриває більше можливостей.
Чи варто боятися синдрому самозванця?
Ні. Насправді він може бути навіть корисним. Це прояв нашої сумлінності і бажання робити все якісно. Якщо це легке, помірне відчуття, яке не блокує дії — воно може стати джерелом розвитку. Бо саме такі люди прагнуть удосконалювати себе і свою професію.
Що може допомогти?
🟡 Визнати синдром самозванця. Просто сказати собі: «Так, я це відчуваю». Він часто з’являється, коли ми починаємо щось нове — роботу, проєкт, змінюємо напрям. Це нормально. Це частина процесу адаптації.
🟡 Пам’ятати, що не можливо знати все, а помилки це частина процесу. Ніхто не ідеальний. Люди приходять до результату, коли робить висновки із невдач.
🟡 Розділяйте знання і результат. Ви можете бути хорошим спеціалістом, але мати менше клієнтів, бо, наприклад, не ведете соцмережі. Хтось інший себе активно показує — і тому виглядає більш успішним. Це не означає, що ви гірші. Зовнішні фактори теж мають значення.
🟡 Не порівнюйте себе з іншими. Це виснажує. Краще повільно, у своєму темпі, але впевнено — ніж взагалі не рухатися через страх.
🟡 Звертайте увагу на свої успіхи. Ми часто помічаємо тільки помилки. А от коли щось вийшло — не даємо собі це відчути. Навіть маленький результат — це вже перемога. Дякуйте собі.
🟡 Оточуйте себе підтримкою. Спілкуйтеся з людьми, які вас підтримують. Це можуть бути друзі, колеги або однодумці. Іноді просто почути: «Я теж так маю» — вже велике полегшення.
Синдром самозванця не зникне повністю — але з ним можна навчитися жити. Він не має зупиняти, а навпаки розвивати. Більше про синдром самозванця і як навчитися справлятися з ним — ви можете дізнатися у відео:
