Панічні атаки: як розпізнати і що робити?

Зараз все більше і більше людей, які страждають від нападу сильної безпричинної тривоги, що являється несподівано та може тривати від 5 до 30 хв. І це не просто погіршення настрою, це панічна атака.

Напади панічної атаки виникають у людини спонтанно і супроводжуються сильним безпричинним страхом, занепокоєнням; прискореним пульсом, диханням і серцебиттям (ритм прискорюється або сповільнюється); нудотою або запамороченням; поколюванням або онімінням кінцівок чи різних частин тіла; тремтінням та підвищеною пітливістю, відчуттям нереальності того, що відбувається.

Панічні атаки можуть виникати, як регулярно – по кілька разів на день, так і досить рідко – кілька раз в рік. І хоча ці симптоми не становлять значної небезпеки для людини, проте сильно лякають та створюють великий дискомфорт у житті.

Що ж відбувається?

Перше, про що думають люди, – «Зі мною відбувається щось жахливе і це може привести до серйозних наслідків». З’являється страх, що природна реакція організму на страх і тривогу стане настільки сильною, що зможе привести до непритомності, втрати контролю над своїм тілом, серцевого нападу, божевілля або навіть смерті. Такі думки з’являються автоматично і в момент самої панічної атаки людині дуже складно адекватно оцінювати та реагувати на все, що з нею відбувається. ЇЇ охоплює страх, жах і паніка. Єдине бажання в цій ситуації – врятувати себе, зробити все, щоб це скоріше закінчилося та не повторювалося більше ніколи.

Страх – це природна реакція на небезпеку, та у випадку з панічною атакою – це надуманий страх. Під час нападу мозок людини починає вважати, що загрожує небезпека. Відбувається різкий викид адреналіну – гормону, що відповідає за реакцію організму на стрес, запускається захисний механізм «бий, біжи або замри».

Зазвичай люди думають, що перебування в безпечному місці або уникнення ситуацій, що викликають почуття паніки – це єдино правильне рішення, яке допоможе їм захистити себе від нападу. Вони замикаються вдома або намагаються подбати про те, щоб поруч завжди знаходився хтось, хто зможе допомогти та врятувати їх при необхідності.

До панічних атак найбільше схильні люди, що пережили колись травматичний досвід. У групі ризику також ті, чиї рідні страждали на панічні атаки, чия робота передбачає стресові ситуації, люди, які в дитинстві зазнавали насильства та які переживають перехід на новий життєвий етап. До того провокувати панічні атаки можуть місця, де колись сталася раптова атака, до прикладу, закрите приміщення.

Що робити?

Ще колись Карл Густав Юнг швейцарський психіатр, психоаналітик сказав: «Депресія подібна жінці в чорному. Якщо вона прийшла, не гони її геть, а запроси до столу, як гостю, і послухай те, про що вона має намір сказати ».

У будь-якої емоції завжди є причина. І замість того щоб боротися, припустимо, зі своїм страхом, важливо розібратися, про що він хоче повідомити. Змагаючись з емоцією, ми боремося лише з індикатором проблеми, а не з нею самою. Придушуємо почуття – і заганяємо причину її появи ще глибше в підсвідомість.

І тоді, не отримавши виходу назовні, енергія невираженою емоції знаходить вихід в тілі – у формі психосоматичних захворювань, вегето-судинної дистонії, депресії та панічних атак. Часто

Тому важливо не контролювати чи боротися з панічною атакою, а прийняти, вчитися проживати її й тоді вона швидше пройде. Спостерігайте за своїми відчуттями, це просто тілесні прояви тривоги і не більше.

Тільки так Ви переконаєтеся, що все, що з Вами відбувається, абсолютно безпечно та не може привести ні до яких серйозних наслідків. В результаті у Вас почне вироблятися нова, раціональна звичка реагування на страх і його симптоми.

  •  Важливо навчитися повертати себе в стан «тут і тепер», оскільки страх та тривога – це завжди про майбутнє. Тому техніка «заземлення» допоможе знизити тривогу. Де б ви не знаходилися, починайте рахувати предмети, наприклад на вулиці, скільки машин, чи дерев біля мене, в приміщенні скільки кутів або скільки є предметів одного кольору, що завгодно. Порахували предмети, рахуйте звуки. Важливо робити це швидко та вголос.
  •  Нагадуйте собі, що з Вами не відбувається нічого страшного, все закінчиться добре і жахливого нічого не трапиться. Якщо ви змогли впоратися з одним нападом, то і зараз впораєтеся з іншим.
  • Спробуйте розібратися, що саме спричиняє стрес, яка емоція ховається за тривогою. У випадках, коли відчуваєте посилення тривоги, запитайте себе, що Я відчуваю зараз? Яку емоцію? Гнів? Провину? Образу?
  • Робіть кожного дня дихальні вправи. Дихайте повільно і рівномірно. Вдихніть повітря порахувавши до 4, а видихніть – до 6, повторюєте кілька раз. Це допоможе запобігти панічним атакам, коли вони стаються. Крім цього, можете спробувати освоїти практику медитації, що також допомагає заспокоїтися і керувати емоціями.
  • Слідкуйте за харчуванням, та повноцінно спіть. Здорове та регулярне харчування допомагає підтримувати рівень глюкози в крові. А достатня кількість годин сну зменшує рівень стресу. Алкоголь, кава та тютюн підсилюють тривогу.
  • Одним із симптомів тривоги являється напруга у м’язах. Регулярні заняття спортом допоможуть Вам зняти напругу в тілі та покращити настрій.

Якщо Ви самостійно не можете справитися з нападами, зверніться за допомогою. Оскільки панічні атаки можуть розвинутися у фобії чи обсесивно-компульсивний розлад, тому їх не можна ігнорувати. Психолог чи психотерапевт, який працює з такою проблемою, допоможе Вам розібратися, що саме викликає такий стан, допоможе виробити навички самоконтролю і Ви знову повернетеся до комфортного життя.