Довіра є важливим елементом нашого життя. Саме вона допомагає нам будувати повноцінні стосунки як з собою, так і з людьми навколо нас. Коли ми довіряємо собі, нам легше бути собою, рухатися тим шляхом, який важливий для нас, а не нав’язаний оточенням.
Взагалі, довіряти собі – це велике задоволення, що дає дає спокій і впевненість Я можу довіряти собі і світ відповідає мені тим же. Я зустрічаю людей, яким можна довіряти і люди довіряють мені.
Що відбувається коли в людини довіра слабка?
Виникають постійні сумніви. Чи правильно я вчинила, я боюся помилитися, у мене не вийде. Я завжди хвилююся, навіть тоді, коли на це немає причини.
Замість того, щоб прислухатися до себе, мені постійно потрібно на когось орієнтуватися, на якусь авторитетну фігуру, хто скаже як правильно. Я завжди боюся, що інші скажуть, як вони про мене подумають, як мене оцінять.
Все це підвищує тривогу, різні страхи, блокує активність, багато можливостей, і не дає приймати рішення, реалізувати себе так, як можна було б як і у сфері стосунків, так і у професійній сфері.
А як щодо довіри до світу?
Якщо ми не довіряємо людям і обставинам, наше життя минає у постійному стані бойової готовності. Ні в якому разі неможна розслабитися чи це в близьких стосунках, з друзями, на роботі.
Всі навколо вороже налаштовані, нікому вірити не можна. Всі обманюють. Потрібно постійно все контролювати. А хто як подивиться, а що скаже, а як відреагує, як ніби мені постійно щось загрожує. Це дуже сильно виснажує.
І найголовніше, чи є ми самі тими, хто викликає довіру в інших?
Коли люди довіряють нам, вони готові з нами співпрацювати, відкриватися, бути надійними партнерами і будувати разом майбутнє.
Що допоможе розвинути довіру?
1.Прислуховуватися до своїх почуттів, тілесних відчуттів. Це допомагає подумати і як наслідок розуміти де можна довіритися, а де варто бути обережним. Допоможуть такі запитання:
Що зі мною зараз відбувається? Яку емоцію я відчуваю? Що викликало таку реакцію? Про що мені це говорить?
Що відбувається з моїм тілом? Можливо воно напружилось, зжимається, з чим це пов’язано? Мені комфортно з цією людиною чи ні? Я можу їй довіряти?
2. Опиратися на свої власні думки, погляди, цінності, вподобання. Коли у вас виникають сумніви, тривога , вам в черговий раз хочеться запитати думку іншого, чи коли хтось буде про щось розповідати, запитуйте себе:
Що я думаю з цього приводу? Я з цим згідна, чи ні? Як це для мене? Як я бачу, як я оцінюю цю ситуацію? Це уже буде довіра собі.
3. Формувати особисті межі. Це певна захисна оболонка між нами і соціумом, яка дає нам розуміння довіри до інших людей. Тобто регулювати степінь відкритості з близькими і з більш далекими людьми. З близькими це коротша дистанція, з більш далекими – дальша.
Які мої межі? Де я можу довіритися і відкритися? Наскільки я можу відкритися, у близьких стосунках, соціумі? Що для мене нормально розповідати, а що ні?
Більше про те, як розвинути довіру, можна подивитися у відео. Приємного перегляду:
